За ініціативи Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ спільно з ГО «Ліга інтернів» та Офісом з фінансового та економічного аналізу у ВРУ 8 червня відбувся семінар «Інститут доповідача. Досвід Німеччини». Спікерами заходу виступили німецькі експерти Ґерд Елерс, колишній Державний секретар Федерального Міністерства фінансів Німеччини, та Катя Борнс-Льон, радник у Бундестазі Німеччини.
У семінарі взяли участь представники комітетів Верховної Ради України, Апарату ВРУ та громадськості.
На початку семінару присутнім було представлено Офіс з фінансового та економічного аналізу у ВРУ (ОФЕА). Аналітик Офісу, Пірникоза Павло, розповів для чого і ким був створений Офіс, наголосив, що головною місією ОФЕА є підвищення ефективності та якості вітчизняного законодавства в сфері економіки та фінансів, яке розробляється та приймається Верховною Радою. Офіс також ставить собі за мету підвищення використання наявної в Україні фінансової інформації для виконання народними депутатами та Комітетами ВРУ покладених на них функцій: контролю та аналізу. Також були висвітлені функції, завдання та структура Офісу. Для присутніх було представлено перелік комітетів ВРУ, які є головними бенефіціарами ОФЕА та можливі форми та способи подання запитів до Офісу. Аналітик продемонстрував перші результати роботи ОФЕА (інформаційно-аналітичні продукти). Офіс закликав всіх присутніх до плідної співпраці для розвитку України через підвищення якості законодавства.
Під час заходу експерти розповіли про особливості функціонування у Німеччині інституту «доповідача», переваги та виклики впровадження інституту для Парламенту, а також особливості комунікації Парламенту з Урядом у цьому контексті.
Ґерд Елерс наголосив, що метою семінару є інформування всіх установ та діячів Парламенту щодо впровадження та функціонування системи інституту «доповідача».
Головною ідеєю впровадження системи інституту «доповідача», за словами спікерів, є призначення однієї центральної фігури, яка буде оперувати та аналізувати всю направлену на неї інформацію, що надходить для розгляду комітетами.
Так, голова комітету, виходячи із рішення комітету, призначає одного або декількох доповідачів на кожну тему переговорів порядку денного протягом всього скликання Бундестагу.
При цьому, доповідач діє не сам, а з командою, яка формується з представників усіх фракцій Парламенту, які у співпраці збирають, аналізують інформацію й висловлюють пропозиції та позиції своїх фракцій з тих чи інших питань.
Основну увагу семінару було відведено на обговорення особливостей роботи доповідача у Бюджетному комітеті, який є найбільш постійним у німецькому Парламенті. Так, доповідач у комітеті виступає як ланка між галузевою та бюджетною політикою, бере участь у розглядах запитів на зміну бюджету, а також готує документи на дозвіл користування коштами.
Упроваджена система інституту «доповідача» полегшує у такий спосіб роботу депутатів і співробітників Апарату Парламенту в цілому.
Окремо було розглянуто особливості комунікації Парламенту з Урядом у контексті впровадження системи Інституту «доповідача».
Так, представники Міністерства фінансів беруть участь в узгоджувальних зустрічах, робочих групах та у засіданнях Бюджетного комітету Бундестагу. Усі звіти до Бюджетного комітету проходять узгодження у Міністерстві фінансів, яке також бере участь в обговореннях бюджету фінансового управління.
Було також звернено увагу на запропоновані рекомендації щодо покращення роботи Комітету з питань бюджету українського Парламенту Петом Коксом, колишнім Головою Європейського Парламенту.
Експерт запропонував введення системи інституту «доповідача», яка допоможе підвищити стандарти опрацювання бюджету в Комітеті з питань бюджету та підвищити відповідальність за досягнення загальнонаціональних інтересів стосовно окремих сфер політики.
Верховна Рада прийняла ці рекомендації та ухвалила відповідну постанову про затвердження та впровадження цих рекомендацій.
Владислав Вітренко,
практикант Інформаційного управління Апарату ВРУ